Разом із членами вищого керівного органу Федерації - Президії Ради ФРУ, власниками та керівниками близько 30 провідних українських компаній провели робочу зустріч із ключовими стейкхолдерами, що формують економічну політику держави.
Її учасників привітав Міністр економіки Олександр Кравченко. Разом із заступником керівника Офісу Президента Олексієм Соболєвим, заступниками Міністра економіки та довкілля Віталієм Кіндратівим, Олександром Краснолуцьким, Віталієм Петруком, Єгором Перелигіним, радником міністра Андрієм Телюпою та нардепом Дмитром Кисилевським обговорили системні питання, від яких напряму залежить виживання й відновлення постраждалого від війни бізнесу, конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках та умови роботи промисловості в цілому.
Українська промисловість працює в умовах безпрецедентних викликів: війна завдала величезних втрат виробничому потенціалу країни. Протягом останнього року промисловість стала, поряд з критичною інфраструктурою, однією з головних мішеней ворога: пошкоджено та зруйновано сотні підприємств у ключових секторах.
Відновлення промислової інфраструктури та енергетична безпека промисловості — завдання номер один для України: це запорука економічного суверенітету та зменшення залежності від зовнішнього фінансування і макроекономічної допомоги партнерів.
Саме тому обговорили ідею концепції створення спеціального страхового фонду для зруйнованих та постраждалих компаній, у якому братимуть участь бізнес, держава і донори. Найближчим часом разом із Міністерством запропонуємо концепт цієї ідеї.
Також розглянули питання можливих джерел наповнення цього фонду. Один зі шляхів, які запропонувала Федерація, — їм може бути тимчасове мито, яке правила СОТ дозволяють запроваджувати при імпорті у випадку погіршення торговельного балансу. Україна вже запроваджувала таке мито у 2015 році.
Говорили те, що потрібен спеціальний пакет підтримки для релокованих і постраждалих компаній, до якого увійшли б мораторій на перевірки на 24–48 місяців, спрощене оновлення дозвільної документації, ліцензування, збереження права на бронювання працівників тощо.
Запропонували збільшити ліміти часткової компенсації знищеного чи пошкодженого майна та частини страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, особливо для переробної промисловості.
Виступили з ідеєю створити терміновий міжвідомчий штаб для оперативного вирішення кейсів релокації підприємств та системного підбору майданчиків.
Наголосили на необхідності збереження та розширення платформи «Зроблено в Україні», адаптацію та вдосконалення програм підтримки бізнесу.
Говорили про експортну логістику, роботу портів, валютне регулювання та можливості виходу українських виробників на зовнішні ринки.
Наголосили на критичній терміновості перегляду нових тарифних квот ЄС (мито 50% понад ліміт, запроваджене з 1 липня), які, за оцінками ФРУ, можуть коштувати Україні $1,2 млрд валютних надходжень, -0,6% ВВП та 17,5 млрд грн податків. Закликали активізувати роботу з Єврокомісією, Європарламентом і країнами-членами ЄС, а також відновити доступ українського прокату до ринків США та Канади, звідки він фактично витіснений тарифами.
Акцентували на важливості розблокування фармекспорту до Узбекистану. Через заборону дистанційних GMP-інспекцій під час війни заблоковано постачання ліків до Узбекистану — нашого найбільшого ринку збуту (понад $205 млн на рік, а це 19% усього експорту фарми!). Закликаємо до відновленні дистанційних інспекцій як тимчасового рішення.
І найголовніше — дійшли згоди, що найближчим часом сформуємо спільно з Міністерством усі перелік усіх відповідних ініціатив, після чого будемо реалізовувати їх на рівні Уряду та Парламенту.
Дякуємо всім учасникам зустрічі за конструктивний і предметний діалог.
