Новини

Новини об'єднання, ділові новини та події

Обмеження українських транзитних перевезень Польщею: чи має Україна ефективні засоби для боротьби?

2021 рік вкотре продемонстрував, що однією з величезних перепон для подальшого зростання українського експорту є транзитні обмеження, які вже декілька років поспіль застосовує Польща. Зокрема, заступник міністра інфраструктури Мустафа-Масі Наєм охарактеризував ситуацію так: "Цього року ми вперше не отримали від Польщі жодного додаткового дозволу, і це в ситуації, коли станом на вересень у нас залишилося лише близько 7 тисяч невикористаних дозволів, а у жовтні квота була вичерпана повністю". За цим стоїть недоотримана експортна валютна виручка в 1 млрд. євро за минулий рік!!!

Така ситуація вже призвела до того, що українські чиновники прямо заговорили про можливість ініціювання спору проти ЄС для скасування зазначених обмежень, оскільки, на жаль, двосторонні перемовини з Польщею зайшли у глухий кут. Чи, дійсно, спір допоможе України вирішити дану проблему?

Трохи історії

Отримати дозволи на міжнародні вантажні автомобільні перевезення можна в двох площинах – багатосторонній та двосторонній. Багатосторонні дозволи можна отримати у рамках Європейської конференції міністрів транспорту, яка з 2006 року має назву Міжнародного транспортного форуму, до якого наразі входять майже усі члени ЄС, окрім Кіпру. Двосторонні угоди, у свою чергу, укладаються між відповідними країнами. І на відміну від дозволів ЄКМТ, які діють протягом року у всіх країнах-членах форуму, двосторонні дозволи, їхній тип та кількість узгоджуються кожного року у рамках двосторонніх переговорів найчастіше на умовах паритету (тобто в однаковій кількості для обох країн).

У 1992 році таку двосторонню угоду про міжнародні автомобільні перевезення підписали й Україна з Польщею. Стаття 8 цієї угоди якраз і встановлює, що «дозволи на здійснення перевезень вантажів видаються в межах квот, які встановлюються кожного року компетентними органами України та Польщі на основі паритету».

Саме двосторонні дозволи забезпечують основну частину міжнародних автомобільних перевезень. Однак, як показав досвід, кількість таких дозволів є недостатньою для України (відповідні річні квоти вичерпуються вже у жовтні), особливо після укладення Угоди про асоціацію з ЄС, яка має на меті збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС. Проблема з транзитними дозволами мала місце з рядом європейських країн – Румунією, Угорщиною. Однак, найбільше проблема загострилась у 2019 році, коли Польща скоротила обсяг дозволів до 160 тисяч, незважаючи на те, що протягом попередніх років щорічний обсяг дозволів становив 200 тисяч. Причиною скорочення квот стало суттєве скорочення польських транзитних перевезень до Росії через територію України у відповідь на застосування Росією ембарго до значної кількості європейських товарів, у тому числі проти ЄС. Таке обмеження є великою проблемою для України, бо саме через Польщу здійснюється транзит до інших європейських країн.

Офіційний спір з ЄС

Оскільки двосторонні перемовини з Польщею ні до чого не привели і Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення не передбачає окрему процедуру вирішення спорів, по суті, в України є дві можливості.

По-перше, укласти з ЄС спеціальну угоду щодо транзитних перевезень. Однак, зважаючи на те, що перемовини з Польщею не дали бажаного результату і ЄС не спішить брати участь у них, скоріш за все, умови спеціальної угоди будуть погоджуватися тривалий час і українські компанії будуть щорічно втрачати величезні кошти, хоча, безперечно, вести перемовини у даному напрямку потрібно обов’язково.

По-друге, Україна може ініціювати спір проти Польщі та ЄС на підставі Угоди про асоціацію.

Зокрема, пункт 2 статті 136 Угоди про асоціацію встановлює, що «Сторони не запроваджують умов взаємного доступу на ринок для автомобільного, залізничного та внутрішнього водного транспорту між Сторонами, які є більш обмежувальними у порівнянні із ситуацією, що склалася на дату, що передує даті набрання чинності цією Угодою».

Як зазначалося вище до набрання чинності Угоди про асоціацію кількість польських дозволів складала 200 тисяч, тобто зменшення квоти у 2019-2021 рр. є більш обмежувальним заходом у порівнянні із ситуацією, що склалася на дату, що передувала даті набрання чинності Угоди про асоціацію.

Процедура вирішення спору

Процес розпочинається з подання скаржником запиту на проведення консультацій. Створенню арбітражної групи мають передувати обов’язкові консультації між сторонами, покликані для того, щоб сторони могли вирішити спір та завершити процес ще до його початку. Якщо цього не вдалося зробити, то після подання запиту на створення арбітражної групи сторони погоджують склад арбітражної групи та вирішують інші організаційні питання щодо мандату арбітражної групи, розкладу її роботи тощо. Далі відбуваються основні стадії спору, які включають обмін письмовими позиційними матеріалами, слухання, відповіді на питання арбітрів, а також коментарі до проміжного звіту арбітражної групи. Останньою стадією етапу розгляду справи є повідомлення сторонам про постанову арбітражної групи. Розгляд спорів арбітражною групою за Угодою про асоціацією є єдиною інстанцією і немає можливості оскаржити її остаточне рішення в апеляційному порядку.

На цьому спір може і закінчитися, якщо відповідач погодитися виконати постанову у прийнятний для позивача строк та спосіб. А може пройти ще через декілька етапів. Таких як, наприклад, арбітраж для встановлення обґрунтованого строку для виконання постанови, арбітраж щодо відповідності заходу, який було вжити на виконання рішення, Угоді про асоціацію, чи арбітраж щодо еквівалентності призупинених зобов’язань.

Застосовані строки

Угода про асоціацію передбачає, що спір має бути розглянутий протягом 4-5 місяців з моменту створення арбітражної групи. Якщо подивитися на практичний досвід, то за Угодою про асоціацію спір щодо заборони Україною експорту лісу-кругляку, який ініціював ЄС проти України, розглядався 10 місяців, але затягуванню строків посприяла пандемія коронавірусу. Враховуючи, що сторони вже мають шаблони усіх процедур і бюрократичних процесів (була прийнята постанова про врегулювання деяких питань фінансування витрат під час розв’язання спорів відповідно до Угоди про асоціацію), які передують створенню арбітражної групи, то можна очікувати, що вдруге вирішення спору пройде набагато швидше.

Яке можливе рішення за результатами спору?

Україна вже не новачок у питаннях врегулювання суперечок. Як згадувалося вище, Україна вже брала участь у спорі на підставі Угоди про асоціацію. Окрім того, Україна брала участь у більш ніж 50 справах у СОТ у різному статусі, а процедура вирішення спорів у СОТ є подібною до спорів, передбачених Угодою про асоціацію. Тому маємо великі шанси на успіх у потенційному спорі. У разі ж доведення застосування Польщею обмежень відповідач або матиме привести свої заходи у відповідність, або відкриє Україні можливість для призупинення поступок, які є еквівалентними порушенню. Зокрема, у відповідь Україна зможе запровадити додаткові імпорті мита проти європейських товарів або заборонити експорт…

Makhinova AАнжела Махінова, партнер ЮФ SayenkoKharenko,

і Марія Шульга, юрист практики міжнародної торгівлі ЮФ SayenkoKharenko.